СловничокДейтераномалія Дейтераномалія (найбільш поширена форма дальтонізму - 6% чоловіків, 0,4% жінок). Характеризується мутованою формою середньої довжини хвилі (зелений пігмент). Середньохвильовий пігмент зміщується в бік кінця червоного спектру в результаті чого знижується чутливість до зеленої області спектра. На відміну від протономалії інтенсивність кольорів залишається незмінною. Це найбільш поширена форма дальтонізму, на яку хворіють близько 6% чоловічого населення. Дейтерономали вважаються "слабкими до зеленого", тобто, наприклад, ввечері, темно-зелені автомобілі їм здаватимуться чорними.
 Як і протономали, дейтерономали не розрізняють невеликі відмінності у відтінках червоного, оранжевого, жовтого, зеленого регіону спектра. Вони роблять помилки при розрізненні відтінків у цьому регіоні, оскільки у них відтінки дещо зміщені у бік червоного. Одна дуже важлива відмінність між дейторономалами та протономалами полягає в тому , що перші не мають проблем втрати "яскравості". Протаномалія і дейтерономалія можуть бути діагностовані за допомогою інструменту, який має назву аномалоскоп, він змішує червоні та зелені кольори спектру у змінній пропорції, утворюючи таким чином жовтий. Якщо провести своєрідний експеримент перед великою аудиторією чоловіків і спочатку дещо збільшити пропорцію червоного світла, то спочатку лише незначна частина аудиторії скаже проте, що світло стало вже жовтим, в той час, як решта чоловіків будуть бачити колір, більше схожий на зелений – це дейтераномали.
Якщо ж, додати ще деяку кількість червоного світла, то більшість осіб скажуть, що колір став жовтий. І нарешті, при доданні ще більшої кількості червоного світла, інші спостерігачі – протаномали, підтвердять наявність жовтого. В той же час, якщо показати це світло, нормальній, здоровій людині, для неї воно буде – змішаним, з суттєвим відтінком червоного кольору. <<< |
