Новини генетики

     Нещодавно, лікарями було проведене дослідження, згідно з результатами якого, лікування ракових утворень у пацієнтів відповідно до генетичних порушень, які знайдені у тканинах пухлин, а не лише у місці їхнього розміщення у тілі може підвищити шанси на виживання пацієнта.
     Дослідники з Дослідницького ракового центру Андерсона в Х’юстоні (MD Anderson Cancer Center) виявили, що стан більш ніж одного з чотирьох пацієнтів, які не проходили жодного курсу лікування суттєво покращився після вживання препаратів, дія яких була спрямована на подолання генетичних недоліків, які викликали ракове захворювання, при цьому не важливо чи це пухлина легень, чи молочної залози чи іншого органу. Для порівняння, цифра ефективного лікування при стандартних методах лікування становить 1 з 20 осіб.

 

     Доповідь про перші успішні результати дослідження була представлена 3 червня 2011 року на засіданні Американського товариства Клінічної Онкології в Чикаго (American Society of Clinical Oncology). «Досягнення в галузі біології пухлин (tumor biology) дали змогу зменшити використання єдиного універсального підходу для лікування хвороби, яка кожного року забирає життя у 8 мільйонів людей у світі» сказав Гарольд Вармус, директор Національного інституту раку. Саме тому, він заснував Центр геноміки раку для поліпшення розуміння молекулярної природи хвороби і розробки індивідуалізованого їх лікування.

 

     "Це буде радикальна зміна у підході до лікування онкологічних захворювань", зазначив Вармус у своєму інтерв'ю. "Ми не маємо сумнівів щодо того, що збільшення кількості доступної генетичної інформації буде мати важливе значення у процесі прийняття рішень про засоби лікування пацієнтів та покаже необхідність використання старих препаратів або нових лікарських засобів.

 

      Лінда Барт, 60-річна жінка, яка раніше була головним редактор журналу в Х'юстоні, готова до випробування нового підходу, адже вона вичерпала всі рекомендовані препарати, призначені для лікування раку ендометрію, який був діагностований у неї у 2006 році. Агресивне поєднання трьох лікарських засобів, які призвели до зменшення пухлини в легенях та шиї зробили її на стільки слабкою, що вона взагалі не могла ходити. Другий експериментальний препарат теж не допоміг.

 

 

     Після ретроспективного дослідження генетичної природи раку Л. Барт, дослідники виявили, що вона була однією з 460 пацієнтів серед 1140 досліджуваних клінічних пацієнтів, які мали відомі генетичні відхилення, які активізували ріст злоякісних клітин.

 

    Apostolia-Maria Tsimberidou, лікар Л.Барт з лікарні MD Anderson, погодилася на два експериментальних дослідження лікарських препаратів GlaxoSmithKline Plc (GSK) у січні цього року, дія яких спрямована на стабілізацію робити гену під назвою KRAS, мутація якого призводить до перетворення нормальних клітин у злоякісні. Розмір пухлин у Л.Барт після використання ліків, згідно з результатами КТ (комп’ютерної томографії) зменшився на 68 %, сказала вона.

 

     В одному телефонному інтерв’ю Л. Барт сказала: «Лікарі знають мою ДНК і всі процедури, які проводилися були призначені для мене. Нікому не відомо чи допоможе мені даний препарат. Проте він стабілізує розвиток раку і зупинить зростання ракових клітин, тобто дасть мені можливість жити навіть з раковим утворенням».

 

   Дослідницькі програми MD Anderson включають використання молекулярних тестів для визначення конкретних біологічних шляхів, які викликають рак, пришвидшують його розвиток або підвищують резистентність  до методів лікування. Дослідники шукають мутації в десятках генів, включаючи KRAS, PIK3CA, NRAS, BRAF, CKIT і EGFR.

 

 

     Після того, як пацієнти звертаються до одного зі 120 центрів, які проводять дослідження із використанням експериментальних лікарських засобів, що дають змогу лікувати індивідуальні причини виникнення ракових захворювань, проводиться порівняння їхнього стану здоров’я і тих людей, які не отримують відповідної терапії. Причини, відповідно до яких у більшості випадків не можна проводити таке експериментальне лікування - це відсутність страхового полісу та проблеми із транспортуванням.

 

     Такі випробування, як правило, є останнім методом пошуку індивідуальних методів лікування, які ефективні для кожного пацієнта. Учасники випробувань визнали неефективними як мінімум чотири попередніх препарати.

 

     Інші центри раку, що виконують аналогічну роботу, часто при обстеженні звертають увагу на один тип пухлини або на конкретну мутації. В онкологічному центрі Memorial Sloan-Kettering Нью-Йорка, кожній особі, яка має метастатичний рак легень або товстої кишки здійснюють тестування на десятки варіацій, які можуть вплинути на те, як організм людини реагує на лікування, зазначив лікар-онколог Леонард Салц.

 

 

     Хоча вище зазначений підхід може допомогти багатьом пацієнтам у боротьбі з раком і підвищує швидкість розробки препаратів проти онкологічних захворювань, проте він також зменшує кількість людей, які мають право на експериментальне лікування і тим самим обмежують потенційний розмір ринку, сказав Л. Салц, який є головою колоректального відділення центру Memorial Sloan-Kettering.

 

    «Раніше, було важко зацікавити фармацевтичні компанії у підході такого роду, адже ринок збуту таких фармацевтичних продуктів є обмеженим», зазначив лікар у телефонному інтерв'ю. «Проте, якщо ви маєте препарат, який діє на 10% населення, проте ви можете продавати його всім пацієнтам, то це вважається успішною бізнес моделлю, яка вже давно широко використовується». Цілеспрямований підхід, у свою чергу, може зберегти ринок експериментальних препаратів від провалу.

 

     У початкових дослідженнях крізотінібу (crizotinib), які проводила компанія Pfizer Inc (PFE) 'S брали участь пацієнти з будь-якими видами раку. Дослідники швидко зрозуміли, що у трьох пацієнтів з 37, у яких була позитивна реакція на лікування був дефект у гені, під назвою ALK, який має ключове значення для росту і розвитку пухлинних, сказав Мейс Ротенберг, старший віце-президент з розвитку клінічних та медичних питань онкології у Нью-Йоркському відділенні корпорації Пфайзер.

 

 

     У 2009 році компанія вирішила зосередитися виключно на дослідженні раку легенів у пацієнтів з мутацією ALK, частка цієї групи становить лише 5 відсотків від усього населення, хворого на рак легенів. Проте всі вкладені інвестиції окупилися. Компанії отримали схвалення від контролюючих інстанцій США, видані на основі ранніх досліджень, в результаті яких були отримані дані, про ефективність впливу препаратів на цільову групу пацієнтів. На сьогодні Pfizer здійснює ще два великі дослідження. Ротенберг заявляє, що він був стурбований тим, що виробництво даного препарату, який призначений для лікування лише 5% пацієнтів може бути комерційно невигідним.
 

     «На щастя, мої колеги у відділі промислової розробки відразу зазначили, що зважаючи на високий рівень захворюваності на дрібноклітинний рак легень кількість людей, які відносяться до цільової групи залишається досить суттєвою», зазначив Ротерберг.

 

      Проте варто зазначити, вибір препаратів для видалення конкретних пухлин не можна назвати чудодійним засобом. Лікарські препарати, які використовувалися при дослідженні в M.D. Anderson перестали приносити користь пацієнтам через 5,2 місяці (у тому випадку, якщо лікування здійснювалося індивідуально підібраними препаратами), у порівнянні з 2,2 місяцями, у випадку універсальної терапії.

 

      'Більше зусиль "
 

   «Для того, щоб вийти за рамки цих проведених досліджень», сказав головний лікар Американського об’єднання раку (American Cancer Society) Отіс Бравлей (Otis Brawley) у телефонному інтерв’ю. "Якщо час до появи резистентності до методів лікування дійсно становить 5,2 місяця проти 2,2 місяців, то це безперечно суттєвий процес, проте він у будь-якому випадку повністю не задовольняє нас».

 

     Зрештою дослідникам потрібно об'єднати цільові методи лікування для того, щоб обмежити всі можливі шляхи розвитку раку, а не лише ті, які дослідники використовують зараз із застосуванням генетичних та молекулярних тестів. «Передові технології дали змогу виявити величезну кількість нюансів розповсюдження та розвитку раку, які вказують на те, що певні види ракових пухлин можуть по різному реагувати на лікування і вони мають багато механізмів, які дозволяють їм не реагувати на лікування», зазначив лікар.

 

      У клінічних випробуваннях беруть участь менше ніж 5 % дорослих пацієнтів, які мають ракові захворювання. Причиною цього є дизайн дослідження, адже дослідники дають експериментальний препарат 1000 пацієнтам, який допомагає лише 10% з них, заявив Джон Маршалл, керівник відділу гематології та онкології і директор клінічного дослідження в Georgetown University’s Lombardi Comprehensive Cancer Center у Вашингтоні.

 

     "Коли ви перебуваєте в клініці, у дуже важкому стані і при цьому боїтеся померти, то тоді, коли лікар пропонує вам експеримент для того, щоб визначити яке лікування для вас буде кращим, ніж те, яке здійснюється зараз – це зовсім інший рівень невизначеності,” сказав у своєму інтерв’ю Маршалл.

    «Ми сподіваємося значно спростити цю процедуру. Якщо ми пропонуємо їм здійснити генетичне тестування, яке дає нам точну відповідь щодо результатів лікування, то це означає, що ці пацієнти остаточно будуть брати участь у дослідженні. Більшість пацієнтів не мають можливості брати участь у дослідженні у конкретний період часу, тобто їм легше відразу провести курс хіміотерапії ніж робити генетичний аналіз. Звісно з часом ми станемо розумнішими, але цей час попереду», зазначив Маршалл.

 

Джерело: www.bloomberg.com